exit
search
27 березня 2021

Указ Президента України «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» від 27 березня 2021 року № 124/2021 є неконституційним

27 березня Президент України видав Указ «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» № 124/2021, відповідно до якого глава держави скасував укази Президента України від 14 травня 2013 року № 256 «Про призначення О.Тупицького суддею Конституційного Суду України» та від 17 вересня 2013 року № 513 «Про призначення О.Касмініна суддею Конституційного Суду України». 

Центр політико-правових реформ надає правовий аналіз цих указів без розгляду політичної та безпекової складової.

Відповідно до Конституції України в редакції після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України (далі — КСУ), однак рішення про звільнення з посади судді КСУ ухвалює виключно КСУ, а не суб’єкт призначення (частина друга статті 148, стаття 149-1). Насамперед через відсутність на сьогодні у Президента повноважень звільняти суддів КСУ Указ № 124/2021 має ознаки неконституційності. 

Крім того, суддя КСУ не може бути звільнений через скасування акта про його призначення, оскільки набуття повноважень судді КСУ пов’язане зі складенням ним присяги на спеціальному пленарному засіданні Суду, а не з ухваленням акта про його призначення (частина сьома статті 148 Конституції України). Тому скасування такого акта не породжує будь-яких юридичних наслідків для суддів КСУ, які вже набули повноважень.

Варто також зазначити про хибність практики скасування актів індивідуального характеру, зокрема указів про призначення суддів. Зокрема, індивідуальний акт має «одноразову» дію (тобто акт вичерпує себе з моменту набрання чинності), відповідно скасування таких актів після їх реалізації є фактично неможливим, особливо зважаючи на настання незворотних правових наслідків в частині здійснення посадовою особою своїх повноважень у складі колегіального органу. КСУ зазначав, що такі акти встановлюють конкретні приписи, які застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (Рішення від 23 червня 1997 року № 2-зп; Рішення від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008). 

ЦППР наголошує на необхідності імплементації рекомендацій Венеційської комісії (висновки CDL-AD(2020)039 та CDL-AD(2021)006-e) щодо запровадження конкурсного відбору суддів КСУ. Саме призначення суддів КСУ на підставі прозорого конкурсного відбору є запорукою відновлення суспільної довіри до КСУ як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. 

У разі вчинення суддями Конституційного Суду злочинів чи інших правопорушень вони мають бути розслідувані у встановленому законом порядку.

З огляду на це ЦППР закликає не провокувати подальшу ескалацію міжінституційного конфлікту між главою держави і КСУ, який шкодить стабільності конституційного порядку, міжнародному іміджу України та національній безпеці держави.